- улюбленець
- [ул'у/блеинеиц']
-н'ц'а, ор. -нцеим, м. (на) -нцеив'і/-н'ц'у, мн. -н'ц'і, -н'ц'іў
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
улюбленець — (той, кого дуже люблять, цінують), укоханець, обранець; фаворит (улюбленець знатної особи; спорт. кращий спортсмен, улюбленець публіки); протеже (особа, якій допомагають у службовій кар єрі тощо) Пор. пестун … Словник синонімів української мови
улюбленець — нця, ч. Той, кого дуже люблять, цінують. Улюбленець долі … Український тлумачний словник
улюбленець — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
фаворит — а, ч. 1) Той, кому протегує знатна, впливова особа; улюбленець такої особи. || Той, кому віддають перевагу перед іншими, ким більше цікавляться. 2) спорт. На перегонах – кінь, вершник і команда, що мають найбільше шансів на першість. ||… … Український тлумачний словник
Кобзарь, Виталий Юрьевич — Виталий Кобзарь Общая информация … Википедия
любчик — а, ч. 1) розм. Те саме, що любко. 2) діал. Улюбленець … Український тлумачний словник
мазун — а/, ч., розм. Те саме, що пестун; улюбленець … Український тлумачний словник
милованець — нця, ч. Фаворит, улюбленець … Український тлумачний словник
милун — а/, ч. 1) Коханий, коханець. 2) діал. Улюбленець … Український тлумачний словник
наперсник — I а, ч., заст. Улюбленець, що користується особливим довір ям, прихильністю кого небудь. II а, ч. Те саме, що наперстянка … Український тлумачний словник